УФ-друк на ручках
Ручка – це кілька деталей, зчеплених різьбою, і УФ-друк лишає на ній власний тонкий шар: він стоїть поверх покриття корпусу, а не в матеріалі.
Як улаштований цей виріб
Корпус ручки складається щонайменше з двох частин: передній конус із пишучим вузлом і задня половина з кліпсою, зчеплені різьбою або тугою посадкою. Шар кладеться тільки по цілій деталі – там, де половинки сходяться, поверхня переривається, а при розкручуванні зображення розійшлося б. Тому робоча зона зазвичай одна: смуга на задній половині, поруч із кліпсою.
Головне тут не малюнок, а те, що зображення – це окрема тверда плівка поверх корпусу. Вона має товщину, відчувається пальцем як легкий рельєф і має власну межу, за якою починається сам корпус. На світлому пластику кольори лягають прямо на нього, і тон корпусу трохи бере участь у результаті; на темному й металевому під кольори спершу йде білий, інакше знак провалиться у фон.
Тримається цей шар не за пластик і не за метал, а за те, що зверху. Лак, анодування й тверде литво дають надійне зчеплення. Оксамитові soft-touch і матові слизькі покриття приємні на дотик саме через власний шар, який сам тримається на корпусі помірно, – з ними чорнило може відійти разом. Такий корпус перевіряють пробним відбитком на такому ж екземплярі.
Корпус круглий, а друк іде на невеликій відстані від поверхні, тому рівною лишається тільки смуга з одного боку. Що товщий корпус, то ця смуга ширша; на тонкому краї зображення сідають на спад поверхні й гублять чіткість. Ще одна межа – зона хвату: там, де ручку щодня тримають пальцями, шар стирається найшвидше, тому зображення розумніше зміщувати ближче до кліпси.
З чого складається
Вузли, від яких залежить, як виріб виглядатиме й скільки прослужить
Варіанти того самого виробу
Матеріали
Що найчастіше йде не так
Помилки, які видно вже на готовому виробі – краще врахувати в макеті
Як проходить замовлення
Часті запитання
Що тримає друк на ручці – сам корпус чи те, що на ньому зверху?
Те, що зверху. Чорнило зчіплюється з верхнім шаром: лаком, анодуванням, порошковою фарбою або поверхнею твердого пластику. Метал і пластик під ними до цього майже не причетні. Саме тому дві на вигляд однакові ручки поводяться по-різному: у них різне покриття, а не різний корпус.
Чому той самий знак на білій і на чорній ручці виглядає інакше?
Кольоровий шар тонкий і не повністю непрозорий, тож тон корпусу бере участь у результаті. На світлому корпусі кольори лягають прямо на нього. На темному спершу друкується білий рівень, і кольори стоять уже на ньому – виходить контрастніше, зате товщина шару трохи більша й рельєф відчутніший.
Чому робоча зона одна, а не по всьому колу корпусу?
Дві причини. Перша: половина довжини ручки припадає на з'єднання деталей і на конус, де рівної поверхні немає. Друга: корпус круглий, а друк іде на невеликій відстані від поверхні, тому рівною лишається лише смуга з одного боку. Щоб обійти корпус кругом, його довелося б обертати під друком, і місце, де початок зображення зустрічається з кінцем, усе одно лишається видимим.
Що станеться з шаром, якщо ручка їздить у кишені з дрібницями?
Шар лежить поверх корпусу, тож твердий предмет лишає на ньому слід. Найвразливіші місця – виступні точки корпусу й зона хвату, де шар уже підтертий пальцями. На суцільній кольоровій заливці подряпина видніша, ніж на контурному знаку з відкритими проміжками: у першому випадку крізь неї проступає корпус.
Чому кліпса поводиться інакше за корпус?
Кліпса пласка, тому шар лягає на неї рівно й дрібні деталі виходять чіткішими, ніж на дузі корпусу. Але вона пружна: щоразу при чіплянні вона відгинається, і твердий шар на ній працює на розтяг. Через це на кліпсу йде коротке й вузьке зображення, а не те саме, що на корпусі.
Інші вироби: ультрафіолетовий друк
Шар лягає не на пластик і не на метал, а на те, що зверху: на лакованому корпусі він поводиться зовсім інакше, ніж на оксамитовому soft-touch.