УФ-друк на пляшках
Пляшка – це порожнистий циліндр із запаяною вакуумною колбою всередині, і шар чорнила лишається зовні: він твердне холодним на зовнішній стінці, смугою на боці корпусу.
Як улаштований цей виріб
Корпус пляшки чи термочашки – не суцільна деталь, а зібраний вузол: зовнішня стінка, всередині друга стінка з вакуумним прошарком, знизу запаяне дно, зверху різьба під кришку. Прошарок запаяли ще при складанні виробу, і саме через нього конструкції протипоказані нагрів і прес. Шар чорнила твердне під лампою холодним, тому зовнішня стінка лишається єдиною зоною, якої торкається процес.
Робоча зона – смуга на боці корпусу. Корпус круглий, а друк іде на невеликій відстані від поверхні, тож рівною лишається тільки ділянка, що з цього боку читається як площина; її ширину задає діаметр. Щоб обійти корпус кругом, виріб треба обертати під друком, і навіть тоді місце, де початок зображення зустрічається з кінцем, лишається видимим стиком.
Більшість корпусів звужується догори або має перехват. Це важливо: у високого макета верх і низ опиняються на різних діаметрах, тобто на різній відстані від поверхні друку, і зображення сідає нерівно. Знизу межу ставить стик із дном, зверху – рельєф різьби. Робочим лишається пояс посередині, і композицію будують під нього.
Поверхня корпусу вирішує колір. Гола сталь просвічує крізь тонкий шар і глушить кольори, тому під них кладуть білий рівень. На порошковому чи лакованому корпусі кольори ближчі до макета вже без нього. І окремо – пояс, за який пляшку тримають долонею або яким вона треться об кишеню рюкзака чи тримач: там шар зношується раніше, ніж будь-де.
З чого складається
Вузли, від яких залежить, як виріб виглядатиме й скільки прослужить
Варіанти того самого виробу
Матеріали
Що найчастіше йде не так
Помилки, які видно вже на готовому виробі – краще врахувати в макеті
Як проходить замовлення
Часті запитання
Чому робоча зона – смуга, а не весь корпус?
Друк іде на невеликій відстані від поверхні, а корпус круглий: рівною лишається лише ділянка, що з цього боку читається як площина. Що ширший корпус, то ця ділянка більша. Обійти циліндр кругом можна, обертаючи виріб під друком, але місце, де початок зображення сходиться з кінцем, лишається видимим, тому смугу планують як самостійну композицію з межами.
Чому знак не роблять на всю висоту пляшки?
Заважають три речі одразу. Корпус звужується догори, тож відстань до поверхні по висоті змінюється, і високий макет частиною сідає нерівно. Знизу межу ставить лінія запаювання дна, зверху – рельєф різьби. Робочим лишається пояс посередині, і саме під нього будують композицію.
Що змінює білий рівень під кольорами на сталі?
Він робить основу непрозорою. Без нього метал просвічує крізь тонкий шар: кольори стають глухішими, а на шліфованій поверхні ще й ловлять її напрямок. З білим рівнем корпус більше не бере участі в кольорі, зате загальна товщина шару більша й рельєф відчутніший пальцем.
Де на пляшці шар зношується першим?
У поясі хвату – там долоня, тримач і кишеня труть одну смугу; біля горловини – там проходить кришка; і по нижньому краю, яким пляшку ставлять. Найдовше живе середина смуги вище хвату: її нічого не торкається, поки пляшка стоїть або їде в сумці боком.
Чи можна щось нанести на кришку?
Якщо верх кришки плаский і достатньо великий – шар туди лягає рівно. Але кришка – найрухоміша частина виробу: її крутять, кладуть на стіл верхом донизу й тягнуть із сумки. Тому кришку розглядають як додаткову площину, а основну зону лишають на боці корпусу, де поверхня нерухома.
Інші вироби: ультрафіолетовий друк
Вакуумній колбі протипоказані нагрів і прес – а шар, що твердне холодним прямо на зовнішній стінці, поводиться передбачувано, поки лишається в межах циліндричної смуги.